"Довіра - це побічний продукт соціального капіталу"

Українські та міжнародні науковці, громадські діячі, експерти разом шукали відповіді, як подолати тотальну суспільну недовіру в Україні та інших посттоталітарних державах. 

Семінар “Довіра, відповідальність і соціальна згуртованість у сучасній Україні: досвід і виклики для країни та регіону” відбувся в Київському центрі УКУ 24 - 25 травня, організований Міжнародною асоціацією гуманітаріїв та Аналітичним центром УКУ за сприяння Міжнародного фонду “Відродження”.

Головним промовцем, який відкривав семінар, був політичний філософ, професор Френсіс Фукуяма (Стенфордський університет). В одній із його ключових тез прозвучало: “Довіра - це побічний продукт соціального капіталу. Це здатність людей співпрацювати один з одним. Вона заснована на тому, що вони поділяють одні й ті ж самі цінності. Там де є соціальний капітал, де є співпраця, є і люди які довіряють один одному. Якщо люди не довіряють, то така політична спільнота і сама держава може розвалитися”.

Президент МАГ Тетяна Щитцова підкреслила, що проблема довіри потребує глибокого культурного, історичного та соціального аналізу, а значить – об’єднання зусиль представників гуманітарних наук, громадянського суспільства та органів державної влади. Дослідження в гуманітарній сфері повинні викликати суспільний резонанс. МАГ має традицію організації наукових заходів, які спрямовані на розвиток міждисциплінарного діалогу та регіонального співробітництва. Зокрема, процеси, які відбуваються в Україні, та їхнє осмислення мають важливе значення для сучасного «політичного уявного»  Білорусі.

Обговорення продовжилось на круглому столі та низці панельних засідань за участі відомих в Україні та поза її межами фвхівців, серед яких були і члени МАГ: Олег Турій (Львів), Валерія Корабльова (Київ/Прага), Олена Стяжкіна (Донецьк/Київ), Тетяна Водолажська (Мінськ), Юлія Біденко (Харків), Володимир Мороз (Львів), Ірина Фенно (Київ), Марина Штрахова (Мінськ).

На семінарі порушено низку тем, пов’язаних із різними аспектами довіри: про травми минулого, які стають перешкодами для побудови довірливих взаємин; про інституційну довіру/недовіру (на прикладі судів, освіти та інститутів публічного самоврядування); про співвідношення віри і довіри; а головне – про шляхи розбудови соціальної згуртованості.

Про український контекст проблематики поділилась своїми думками  дослідниця з Інститут міжнародних студій Карлового університету Валерія Корабльова: “Україна є найменш довірливим суспільством у світі. Тільки 9% українців довіряють урядовцям чи представникам влади.” За її словами, якщо порівняти середній показник рівня довіри у світі та у посттоталітарних країнах то різниця велика. 65% - середній показник рівня довіри у світі, на противагу 48% - у країнах з радянським минулим. “Ми все це не можемо пояснити лише своїм посттоталітарним розвитком. Отож, є якась українська специфіка, на яку треба зважати” - підкреслила дослідниця.

Про травми минулого на семінарі говорив Євген Глібовицький, експерт із комунікацій, член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України «Якщо ми говоримо про суспільний песимізм чи неготовність довіряти, це наслідок травм, які у нас були. Ми маємо дві дуже різні травми, які наклалися одна на одну – травма колоніальна і посттоталітарна. Травма колоніальна забирає здатність до управління, до врядування. Посттоталітарна травма забирає спроможність довіряти державі. Держава є основною загрозою. Ми не тільки є ураженими, ми не бачимо виходу з ситуації. Травма не є у минулому, травма є у процесі. Коли ми дивимося щодня на те, що відбувається на Донбасі і в Криму, ця травма не є залишковим явищем, вона у процесі завдавання».

Натомість відомий львівський підприємець і громадський діяч Ярослав Рущишин на конкретних прикладах показав, якими можуть бути позитивні економічні ефекти довіри та яким чином формується і розвивається соціальна відповідальність бізнесу. 

Чи не вперше на наукових форумах такого формату дискутувалися причини високого рівня довіри громадян до Церкви та інших релігійних організацій в Україні. Серед історичних чинників було виділено велике розмаїття та своєрідну конкуренцію віросповідних спільнот, що призводить до активнішого заангажування віруючих як у життя власних спільнот, так і суспільства загалом. Водночас констатувалося, що такий рівень довіри часто означає надзвичайно високі сподівання і очікування, які є великим викликом для церковних структур та священнослужителів і можуть бути причиною не менших розчарувань і зневіри.

Продовження обговорень теми довіри з акцентом на білоруському контексті відбудеться на круглому столі у Мінську 12 червня цього року «Довіра в суспільстві та колективні енергії демократичних перетворень», який організовує Міжнародна асоціація гуманітаріїв та Літаючий університет.

Відео: Радіо Свобода

Другие новости

НОВИНИ Й АНОНСИ


ФОРМА ЗАЯВИ ВСТУПЛЕННЯ В МАГ
APPLICATION FORM

Форма заяви


ПАРТНЕРЫ

American Council of Learned Societies

Association for Slavic, East European, and Eurasian Studies

Український католицький університет

Аналітичний центр УКУ

Лятучы ўніверсітэт

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Европейский университет в Санкт-Петербурге

Европейский гуманитарный университет

Міжнародний фонд “Відродження”

Інстытут палітычных даследаванняў “Палітычная сфера”

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна